Інструкція по знезараженню (фумігації) зерна препаратами на основі фосфіду алюмінію

Інструкція розроблена фахівцями Прикордонної Державної інспекції по
карантину рослин по Одеській області, Українським НДІ морської медицини,
співробітниками Центральної санітарно-епідеміологічної служби Мінздраву України
згідно з законами України "Про карантин рослин", "Про транспорт", "Про
забеспечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" на основі
багаторічного     досвіду     по     знезаражуванню          зерна,     зернобобових     і

сільськогосподарської продукції на суднах морського і річкового флотів, а також матеріалів експериментальних робіт з обробки цих вантажів препаратами на основі фосфіну.

Автори: Грицюк В.І., Федоренко Л.П., к.м.н.Бслоброа III., Голуб'ятников М.І., к.х.н. Гриценко В.С., к.б.н. Установ І.Д., Орєхов В.І.

Інструкція розповсюджується на усі служби портів і суден морського та річкового флоту України і призначена для фахівців фумігаційних загонів Держінспекції по карантину рослин, що здійснюють знезаражування на суднах і в портах морського і річкового флоту, співробітників портових санепідстанцій водного транспорту України, докерів, а також членів екіпажів суден.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Інструкція регламентує порядок, правила і безпеку робіт із знезаражування (фумігації) зерна, зернобобових, продуктів їхньої переробки, горіхів, какао-бобів, арахісу, сої, насіння, сухих фруктів і овочів, цукру, тютюну й інших видів сільськогосподарської продукції препаратами на основі фосфіну в трюмах морських і річкових суден вітчизняного і закордонного флотів.

Фумігація зернових вантажів у рейсі препаратами на основі фосфористого водню впроваджена в практику роботи флоту внаслідок того, що традиційні методи знезаражування бромистим метилом із виводом суден з експлуатації були небезпечні для життя і здоров'я людей, малоефективні і приводили до тривалих простоїв суден.

У пошуках виходу з цього положення був запропонований спосіб фумігації зерна в рейсі з використанням препаратів, виготовлених на основі фосфористого водню (фосфіна), що випускаються в зручній для застосування твердій і порошкоподібній формі у виді пигулок, гранул та інш.

ФОСФІН - один із фумігантів, що практично не сорбується зерном, зернобобовими та іншими сільськогосподарськими продуктами, має застережливий запах і не акумулюється в організмі людини; внаслідок високої розсіюваності не утримується на відкритих просторах, небезпечні концентрації його створюються тільки в ізольованих об'ємах.

Фахівці фумігаційних загонів, портових санепідстанцій (СЕС), докери портів, працівники портових служб, фірм і інші особи, задіяні в роботах, зв'язаних із фумігацією і дегазацією зерна в трюмах суден, повинні детально вивчити дійсну Тимчасову інструкцію, пройти відповідну підготовку і інструктаж із записом у журналі. Особи, що не пройшли інструктаж із безпечної роботи з препаратами фосфористого водню, до роботи не допускаються.

Дійсна інструкція визначає техніку і технологію знезаражування зерна, зернопродуктів і сільськогосподарських вантажів у трюмах суден і барж із використанням препаратів на основі фосфіну, внесених до Реєстру пестицидів, дозволених до застосування в Україні. Ці фуміганти випускаються у вигляді пигулок і гранул, наприклад, виробництва фірми «Дегеш» (Німеччина), рівною мірою як і інших .фірм і використовуються для дезинсекції зараженого комахами і кліщами зерна всіх культур продовольчого, кормового і насінного призначення.

.Всі фумігаційні роботи на суднах і в портах проводяться по узгожденню з

Державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України водного транспорту.

Всі роботи із знезаражування препаратами на основі фосфіна і дегазації
його, повинні проводитися з дотриманням правил техніки безпеки, пожаро-вибухо-
безпечності і промсанітарії, викладених у дійсній Тимчасовій інструкції.          '

Працівники фумігаційного загону, докери, члени екіпажів суден і інші особи, що виконують роботи в зонах можливого контакта з фосфіном, повинні мати закріплені за ними засоби індивідуального захисту (313) і засоби індивідуального захисту органів подиху (ЗІЗОП).

Контроль за безпекою робіт і забезпеченням 313 і ЗІЗОП працівників, що роблять фумігацію, покладений на керівника фумігаційних робіт, а членів екіпажів на суднах і докерів у портах - на організаторів перевантажувальних і суднових робіт.

Г. ЗАГАЛЬНІ ЗНАННЯ ПРО ФУМІГАЦІЮ НА ОСНОВІ ФОСФОРИСТОГО ВОДНЮ (ФОСФІНУ)

1.1.     Для знезаражування в трюмах морських і річкових су\ден
використовуються препарати на основі фосфіну, що випускаються інофірмами під
назвами "Фостоксин", «Детіа-ЕХ-В", "Фумітоксин", "Фосгаз", "Фосфамін",
"Маїтоксин", "Гелиофос", «Циолфос», «Фостек» та інші.

1.2.  Основою цих препаратів с фосфід алюмінію або магнію, що, вступаючи
в хімічну реакцію з вологою повітря або зерна, виділяють газ фосфористий водень:

А1+ ЗHО = АІ (ОН),+РН, або Мg3р2+6Н20 = ЗМg(ОН,)2 +2РН, що  забезпечує  летальний  вихід  для  сільськогосподарських  шкідників  (зернові довгоносики, зерновий точильник, борошняні хрущаки, мукоїді, кліщи та ін.).

...1.3. Утримання в пигулках або гранулах активного інгредієнта (фосфіна) у виді фосфіда алюмінію або магнію для різних найменувань препарату складає від 55,0 до 57,0% (по масі). Інше займають наповнювачі пигулок, такі як карбамат амонію, каолін, харчовий парафін і інші інертні інгредієнти. Призначення наповнювачів - уповільнення швидкості виділення фосфіну з препаратів у перші години після закладання їх у зерно або в сільгоспродукт; виділення вуглекислого газу - підвищує пожежну безпеку перевезення цих вантажів; утворення аміаку, що має різкий попереджувальний запах, - передує початку реакції виділення фосфіну і тому служить попереджуючим сигналом про необхідність прийняття заходів безпеки. Після завершення хімічної реакції (протягом 2-6 діб) усередині оболонок препаратів залишається нетоксичний порошок гидроокису алюмінію або магнію

білувато-сірого кольору.

1.4. Препарати на основі фосфіну випускаються в наступному виді.

-   "Фостоксин" - у виді пигулок на основі фосфіда алюмінію, упакованих у паперову стрічку;.

-   "Детиа-ЕХ-В" - у виді пакетів із щільного паперу, усередині яких знаходиться порошок з основою фосфіда алюмінію. Паперові пакети укладаються в матер'яну касетну стрічку (у виді патронташа);

 

-  "Фумітоксин" - являє собою пигулки на основі фосфіда алюмінію;

-  "Фосгаз" - у виді пигулок і порошку усередині пакетів із щільного паперу. Основою цього препарату є також фосфід алюмінію;

-  "Магтоксин" - у виді стрічок із декількох з'єднаних контейнерів із пигулок. Основою цього препарату є фосфід магнію;

-  "Гелиофос» - випускається у виді пигулок, що містять фосфід алюмінію, упакованих в металеві циліндри.

1.5.    Використовувані в попереджувальних надписах і фумігаційних
сертифікатах терміни "фумізливи", "газові пояси", "газові ковдри з мішками" та ін. є
прийнятими в практику фумігаційних фірм найменуваннями способів компонування
препаратів фосфіну при їх тарировці, транспортуванні і закладанні в зерно.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФОСФІНУ

2.1.  ФОСФІН (фосфористий водень) являє собою безбарвний газ, у який
уводиться газ-сигналізатор, що нагадує запах гниючої риби, часнику або
промислового карбиту. Хімічна формула - РН}. Фосфін має високу розсіюваність і
слабко утримується на оброблюваних поверхнях та у відкритих просторах трюмів,
складів, вагонів, контейнерів Фосфін сильно кородує мідні вироби, тому варто
уникати впливу фосфіна на прилади, що мають мідні частини.

2.2.     При високих концентраціях фосфін вибухонебезпечен. Нижня
концентраційна межа займистості (ИКМЗ) - 1,79 - 1,89% по об'єму або 17 900-18 900
ррт (25.060- 26 460 мг/м^). Однак застосовувана в практиці низька норма витрати -
0,8 р/м* препарату (570 ррт або 798 мг/м*) - практично виключає утворення
концентрацій фосфіна, що наближаються до НКМЗ.

2.3.   Фосфін має високу токсичність. Він відноситься до хімічних речовин 1-го класу небезпеки (надзвичайно небезпечні). Гранично припустима

концентрація (ГПК) фосфіна, прийнята в Україні для повітря робочої зони, складає
0,1 мг/ м", у США, Англії, Болгарії й інших країнах - 0,1 ррт (0,14 мг/м1), а безпечна
при впливі протягом 15 хвилин без засобів захисту органів подиху, аварійна
концентрація - 8ТЕЬ - дорівнює 0,6 ррт (0,8 мг/м ). ГПК для атмосферного повітря
і повітря житлових приміщень судна - 0,01  мг/м .               Запах фосфіну починає

відчуватися при концентраціях - 0.03 мг/м'.

2.4.           Фосфін  слабко сорбусться  зерном  і  зернопродуктами,  тому  легко дегазується.

2.5.           У  рекомендованих для дезинсекції дозах  не  змінює  якості  зерна, зернобобових і інших сільськогосподарських вантажів.


7 застосуванням   методу   розташування   пигулок   по   поверхні   зерна   після   їх розкладання залишасться сіро-білий нешкідливий порошок.

3.5. Інтенсивність реакції розкладання фосфінових препаратів і виділення фосфористого водню визначається в основному двома чинниками: температурою навколишнього середовища і відносною вологістю, при підвищенні яких вона прискорюється , при зниженні - сповільнюється.

3.6. Інтенсивність розкладання препаратів фосфіда магнію вище, ніж на основі фосфіда алюмінію. Динаміка розкладання препарату на основі фосфіда алюмінію приведена на мал. 1. .

3. ДИНАМІКА ПРОЦЕСУ РОЗКЛАДАННЯ ФОСФШОВИХ ПРЕПАРАТІВ І ВИДІЛЕННЯ ФОСФОРИСТОГО ВОДНЮ

3.1.       Як показано вище, для знезаражування зернових і
сільськогосподарських вантажів використовуються фосфінові препарати,
виготовлені в Німеччині, Бразилії, Китаї та інших країнах під промисловими назвами
"Фостоксин", "Детиа-ЕХ-В", "Фумітоксин", "Фосгаз", "Фосфамін", "Магтоксин",
"Гелиофос" та ін. їх випускають у виді круглих пигулок у волого-газопрониклих
рукавах - фумізлйвах або у виді порошку в пакетах, що компонуються в касетні
стрічки або ковдри з волого-газопрониклого матеріалу.

3.2.       Необхідні дозування препаратів по трюмах одержують шляхом підбіру відповідної кількості стандартних упаковок, що вводяться після закінчення навантаження в зернові, зернобобові або інші сільськогосподарські вантажі даного трюму.       >

3.3.       Фосфінові препарати зберігаються в герметично зачинених ємкостях. Після внесення в зернові вантажі при взаємодії з вологою повітряні продукції при температурі вище + 5 °С, відбувається реакція розкладання фосфіда алюмінію, а при температурі вище 0 °С розкладається фосфід магнію на газоподібний фосфористий водень (фосфін) і порошкоподібну гідроокись алюмінію (або магнію).

3.4.       При цьому з кожної пигулки, масою 3 грами, виділяється через стінки упаковки 1 грам газоподібного фосфіна, що, маючи високу проникливість, заповнює міжзерновий простір трюму, а нетоксичний порошок гідроокису алюмінію (магнію) залишасться    усередині    упаковки.    У    випадку    використання    препарату    з 

М

Малі Динаміка розкладання фосфінних препаратів при різних значеннях

температур (І) І ВІДНОСНОЇ ВОЛОГОСТІ, (ф ). По вісіХ- кількість фосфіна, що виділився , (у % від максимального значення), про вісі У - час у годинах;

3.7. Аналіз показує, що на початковому етапі реакції (1-2 години), незважаючи на безпосередню взаємодію препаратів із вологою повітря та продукції, кількість фосфористого водню, що виділився, незначна (не більш 2% від кількості закладених препаратів) і тому вона не може створювати небезпечних концентрацій у районі трюмів і люків у процесі їх закриття, що продовжується 20-45 хвилин у залежності від кількості трюмів. Це підтверджується   даними натурних вимірів концентрації    фосфіну    в    надзерновому    просторі,    отриманими    в    умовах експериментальних перевезень фумігованого зерна і сільгосппродукції.

4. ТЕХНОЛОГІЯ ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ ЗЕРНА, ЗЕРНОПРОДУКТІВ І СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВАНТАЖІВ НА СУДНАХ І БАРЖАХ

4.1. Організація робіт і підготовка до закладання фуміганта

4.1.1. Роботи із знезаражування зерна в трюмах суден і барж від шкідників, а також у профілактичних цілях виконують тільки спеціальні фумігаційні загони Держінспекції по карантину рослин України, що несуть юридичну відповідальність за якість виконаних робіт, дотримання техніки безпеки, зберігання здоров'я людей і навколишнього середовища.

4.1.2.        Обладнання, яке необхідне для фумігаційних робіт:

 

-  металевий зонд із секціями, що накручуються, для введення пигулок або гранул із фосфіном на необхідну глибину вантажу;

-  газоаналізатор (аспиратор) для прокачування газоповітряної суміші через індикаторну трубку;

-  індикаторні трубки фірми «Дрегер» для визначення фосфіну як у малих, так і великих концентраціях;

 

-  гумовий шланг-видовжувач (діаметром 5 мм і довжиною 5-10 м) для проведення виміру концентрації фосфіну з вантажної палуби;

-  липка стрічка, герметична маса, монтажна піна, поліетиленова плівка для герметизації випарів фумігаційного газу;

-  фумізливи, термометр і психрометр;

-' панорамні газ-маски для захисту органів подиху;

- газ-фільтри до газ-масок, що захищають від фосфіну.

4.1.3.     Фумігація   вантажу   в   трюмах   суден   проводиться   тільки   після завершення навантаження і включає наступні технологічні етапи:

-     перевірка придатності і    підготовки судна та екіпажу до проведення фумігації в шляху проходження;

-     закладання фуміганту у зерно після завершення його навантаження;

-     фумігація в шляху проходження;

-    дегазація фумігованого вантажу силами екіпажу після завершення фумігації;

контроль ефективності дегазації фахівцями фумзагіну Держінспекції по

карантину рослин у порту розвантаження (у портах України).

4.1.4.     Судна морського і річкового флотів, на яких передбачається
проведення знезаражування вантажу препаратами на основі фосфіна, повинні
відповідати наступним вимогам, які контролюються фахівцями фумзанонів:

-  мати механічну систему відкриття і закриття трюмних кришок;

-  забезпечувати надійну герметичність трюмів і люкових закриттів, а також мати можливість проведення додаткової герметизації;

-  мата примусову вентиляцію житлових, робочих і службових приміщень;

-  система вентиляції трюмів не повинна проходити через робочі, службові і житлові приміщення судна;

-  мати засоби газоаналізу і газозахисту, а також засоби надання першої
медичної допомоги.

4.1.5.   На період перевезення фумігованого вантажу екіпаж повинний бути
переселений із кают, що примикають до вантажного трюму. Члени екіпажу
зобов'язані знати хімічні і токсичні властивості фосфіну, ознаки отруєння, вміти
користуватися засобами газоаналізу і газозахисту від впливу отрутохімікате.

4.1.6.     Знезаражування  зернових     вантажів у трюмах суден  у  шляху проходження проводиться в наступних технологічних режимах (табл. 1):

Таблиця 1

 

Режим фумігації

Температура

вантажу,

°С

Норма витрат препарату,   р/м

Ежспозиція, Години (діб),

1

5- 10

6

120 (5)

2

11 -15

5

96(4)

3

16-20

4

73 (3)

4

Вище 20

3

72 (3)

4.1.7.    Фірма, що агентус, завчасно інформує фумзагін Держінспекції по
карантину рослин про передбачуваний час прибуття і навантаження судна з
визначенням країни, куди експортується зерно, і кількості тонн вантажу.

4.1.8.     При зміні оптимальних умов фумігації (1 зерна - менше + 5 °С,
вологість повітряного середовища у трюмі - менше 15% і тривалість переходу -
менше 5 діб) препарат може повністю не розкластися по кожній із цих причин, що
створює небезпеку отруєння людей і забруднення навколишнього середовища при розвантаженні зерна.

4.1.9.   Фахівці   фумігаційного   загону   приступають   к   знезаражуванню

вантажів на підставі, договорів або заявки фірми-замовника, наказу карантинного

інспектора, а також після узгождення роботи із портовою СЕС.

4.1.10. Закладання фуміганта як один з етапів знезаражування вантажу на

судні не вимагає виділення спеціального причалу і може робитися в будь-якому місці

навантаження зернових і сільгосппродуктів і в будь-який час доби з дотриманням

звичайних вимог безпеки в період фумігації вантажу.

4.1.11.   До  початку  фумігації  судна  (закладання   препаратів)  керівник

фумігації разом із капітаном або старшим його помічником уточнює по міряльному

свідченню судна і вантажному плану (каргоплан) дані, необхідні для проведення

знезаражування: кубатуру трюмів (у м ), кількість завантаженого зерна (у тоннах),

герметичність вентиляційних систем, люків, лазів, трюмів і трюмних кришок. Потім

фахівець     фумзагону     разом     із     представником     команди     знайомиться     з

конструкційними особливостями судна.

4.1.12. На підставі вищезгаданих даних, а також виходячії з конструкційних

особливостей   судна,   фізико-хімічних   властивостей   фуміганта,   температури   і

характеру вантажу, його вологості, числа і ємкості трюмів, біології шкідників,

тривалості рейса й інших факторів визначається можливість, умови і технологія

проведення ефективного знезаражування вантажу. Одночасно визначаються міри

забезпечення     безпеки     членів     екіпажу,     що     вказується     в     «Офіційному

предфумігаційному повідомленні» і вручаєтся під підпис капітану судна (Додаток 1),

а також у «Акті про придатність трюмів судна до фумігації» (Додаток 2).

'4.1.13.       Згідно обраної технології знезаражування фахівець фумзагону

визначає витрату на кожний трюм препарату, що містить фосфін, і складає схему

введення препарату у вантаж або розподілу його по поверхні вантажу, про що

складається    «Схема    розташування    фуміганта    при    знезаражуванні    вантажу»

(Додаток 3) і видається капітану судна під підпис.

4.1.14.  Представник фумігаційного загону вручає капітану судна «Міри
безпеки у рейсі, при дегазації вантажу і його вивантаженні» (Додаток 4).

4.1.15.   Перед введенням фуміганта в трюми ретельно проводять
герметизацію всіх з'єднань трюмів із каналами (вентиляційні системи, лазові люки,
кришки в тамбучинах та ін.), а при необхідності проводять їх додаткову
герметизацію плівкою, липкою стрічкою, герметиком, монтажною піною,

4.1.16.     Відповідальний за фумігацію до початку закладання фуміганта
докладно знайомить капітана судна або його старшого помічника з усіма заходами що будуть проводитися на судні. Він ознайомлює капітана з технікою особистої і

загальної безпеки, вручає капітану судна під розпис пакет відповідних документів,

включаючи   інструкції  з  безпеки   фумігації  і  дегазації  знезараженого   вантажу,

пожежної безпеки, засобам індивідуального захисту, симптомам отруєння і мірам

першої допомоги (Додаток 5). Передає капітану судна під підпис засобу газоаналізу і

газозахисту у вигляді «Списка засобів газоаналізу та газозахисту» (Додаток 6):

а)  дві протигазні панорамні маски;                                                             ,   •

б) чотири протигазних фільтри;

в) два ручних газоаналізатора (аспіратора);

г)  30 індикаторних трубки для визначення безпечних концентрацій фосфіну
( 0,01 -0,30 ррт - 10 шт.,   0,1 -4,0 ррт - 20 шт.).

При цьому засоби газоаналізу повинні супроводжуватися відповідними міжнародними стандартами або сертифікатами Держстандарту України, що дозволяють використання цих приладів на території країни.

4.1.17.            Фахівець фумігаційного загону, відповідальний за проведення робіт із фумігації вантажу, повинний переконатися в тому, що екіпаж судна знає ознаки отруєння фосфіном, вміє користуватися газовимірювальними приладами, засобами індивідуального захисту органів подиху, може подати першу допомогу при отруєнні фосфіном, а також у тому, що на судні є відповідний «Перелік медикаментів, медичного інструментарію і обладнання для надання медичної допомоги лри отруєнні фосфіном» (Додаток 7).

4.1.18.   По закінченні всіх підготовчих операцій фахівець фумзагону перевіряє виконання всіх робіт і складає "Акт про придатність судна до газації" (Додаток 8).

4.2. Технологія знезаражування вантажу в порту навантаження

4.2.1.   По закінченні завантаження судна і проведення підготовчих робіт
приступають безпосередньо до введення препаратів на основі фосфіну (пигулки) у
вантаж, що знаходиться в трюмах судна.

4.2.2.   На період уведення препаратів фосфіна в трюми ілюмінатори і вхідні двері надбудови судна повинні бути задраєні, а система вентиляції надбудови повинна бути включена.

4.2.3.            Члени екіпажу, що не мають відношення до проведення фумігаційних робіт, повинні бути видалені з вантажної палуби.

4.2 4. Після завершення всіх підготовчих робіт відповідальний фахівець

фумігаційного загону і представник команди судна проводять остаточну перевірку готовності судна до фумігації.

позначаються приміщення судна, які підлягають контролю на наявність фосфіну в період рейса і вивантаження фумігованого вантажу; проводиться перевірка готовності фумігаційного обладнання і засобів захисту;

-  визначаються обов'язки кожного фахівця в даній фумігації;

-  перед початком фумігації проводиться інструктаж екіпажу українського судна (ні менш двух людин, призначених капітаном) з техніки безпеки і наданню мір першої допомоги з розписом у журналі по охороні праці.

Після цих заходів фумігаційний загін приступає до знезаражування вантажу.

4.2.5.     При оптимальних умовах знезаражування фумігант вводиться в
зернову масу металевим зондом-укладальником, довжиною 1,5 м із внутрішнім
діаметром ЗО мм, до якого можуть нагвинчуватися інші його секції до необхідної
довжини. Зонд-укладальник уводиться на максимально глибину з таким
розрахунком, щоб підтягування зонда й опускання в нього пигулок із фосфіном
змогли забезпечити рівномірний розподіл концентрацій фуміганта по всій
прилягаючій масі зерна.

4.2.6.  У випадку, коли фумігація проводиться за допомогою фумізливів,
«газових поясів» або «газових ковдр із мішками», їх розподіляють також рівномірно
в масі зерна, фіксують міцним шнуром до кілків, закріплених в зерні, тим самим
забезпечуючи легке їхнє виявлення і видалення продуктів розпаду фумігантів або
їхніх залишків із вантажу при дегазації.

4.2.7.   При цій технології обов'язково складається вище вказана «Схема розташування фуміганта при знезаражуванні вантажу» (Додаток 3) і передасться капітану судна.

4.2.8.   Технологія з використанням фумізливів може також застосовуватися при фумігації затарених і навалювальних вантажів, деревини, порожніх ємкостей, трюмів та інш. Фумізливи в такому випадку розподіляються на вантажі та у ємкостях так, щоб їх можна було легко знайти і видалити при дегазації.

4.2.9.      У практиці знезаражування вантажів можливо використання
комбінованого методу фумігації - уведення фуміганта зондом і розподіл фумізливів.

4.2.10. Час закладання фумігантів не повинен перевищувати 1,5 - 4,0 години в залежності від об'єму трюмів судна. Після чого судно повинно покинути порт навантаження протягом 2 годин.

4.2.11. У випадку переривання етапу закладання фуміганта по метеорологічним   причинам   (дощ,   сніг,   сильний   туман   і   ін.),   -   коли   розподіл фосфінових препаратів в трюми відкладається на невизначений термін, - наступні

роботи з введення їх у товщу вантажу або розподілу їх по поверхні вантажу повинні

проводитися за умови контролю повітря робочої зони на вантажній палубі та у

трюмах із застосуванням 313 і 3130П у положенні "Наготові" (газ-маска та інш. або

лежача поруч).

4.2.12.     Після закінчення введення препаратів фосфіна у вантаж кришки трюмів закриваються і закріплюються, робиться задрайка вантажних помешкань,-обжимаються двері і люки, а при необхідності проводиться додаткова їх герметизація.

4.2.13.     По завершенні закриття, кріплення і герметизації трюмів, на них, а також на люках лазів клеються попереджувальні написи на двох мовах "Небезпечно! Отрута! Завантажений трюм фумігован Алюмінієм Фосфідом (Фосфіном). Перед розвантаженням відчинити люки і не входити до повного вивітрювання газу" (Додаток.9).

 

4.2.14. Керівник фумігаційних робіт ще раз попереджує капітана про те, що після завершення фумігації судно повинно покинути порт протягом двох годин.

4.2.15. Забороняється нічна стоянка судна з фумігованим вантажем біля причалу і на внутрішньому рейді.   '

4.2.16. В окремих випадках за узгодженням із портовою владою і портовою СЕС дозволяється стоянка судна з фумігованим вантажем на внутрішньому рейді під постійним контролем на наявність фосфіну в повітрі на вантажній палубі та у помешканнях надбудови, що проводиться силами фумзагону порту навантаження.

4.2.17.   Якщо технологією передбачається проведення всього циклу
зневаражування (фумігація і дегазація) вантажу в порту, або заздалегідь
запланований еідстой у порту навантаження судна з фумігованим вантажем, всі
необхідні при цьому роботи повинні робитися після узгодження з портовою СЕС на
спеціально визначеному причалі за умовою відселення команди на берег, або з
командою на борту, але при постійному контролі процесу фумігації фахівцями
фумігаційного загону. У цьому випадку відповідальність за всі розпорядження по
фумігації, дотримання технології знезаражування і техніку безпеки несе фахівець
загону, що керує фумігацією.                                                                                      '

4.2.18.    По завершенні робіт оформляється "Фумігаційний сертифікат"
(Додаток 10), що вручається капітану судна, представнику фірми-замовника,
інспектору прикордонного пункту по карантину рослин для оформлення
фітосанітарного сертифіката, один екземпляр цього документа залишається у
фумігаційному загоні.

4.3. Технологія транзитної фумігації

4.3.1.       При транзитній фумігації Держінспекція по карантину рослин укладає
договір по забезпеченню дотримання технології знезаражування при проходженні і безпеки робіт на судні у вітчизняному або іноземному портах вивантаження з однією

з компаній, що мас юридичне право (ліцензію) на проведення даних робіт.

4.3.2.    У ході рейса членам екіпажу наказується протягом перших трьох діб
з інтервалом у 8 годин, а далі - один раз у добу - вимірювати наявність фосфіну в
повітрі робочої зони, у житлових і службових приміщеннях надбудови судна за
допомогою ручного газоаналізатора й індикаторних трубок. Сигналом до визначення
«загазованості» повітря фосфіном с поява його запаху. Результати вимірів фосфіну
заносять у вахтовий журнал.

4.3.3.      При виявленні фумігаційного газу необхідно терміново вивести
людей із цієї зони, надягти протигаз, виявити втечу газу та ліквідувати її, здійснивши
додаткову герметизацію. Після цього необхідно зробити виміри фосфіну і
переконатися у відсутності фуміганта в цісй зоні або приміщенні.

4.3.4.       Виконання робіт членів екіпажу на палубі або у службових
приміщеннях судна дозволяється при безпечній концентрації фосфіну протягом
робочого часу (ГПК), рівної 0,1 ррт або 0,14 мг/м\

4.3.5.      Перебування людей у службових і житлових приміщеннях судна
дозволяється при відсутності специфічного запаху фуміганта (запах часнику або
карбида) і при показаннях індикаторної трубки концентрації фосфіна не більш 0,01
ррт або 0,014 мг/м\

4.3.6.       При транзитній фумігації забороняється розгерметизація трюмів, відкриття вітрозолей, вентиляційних каналів, лазів до моменту закінчення часу експозиції, зазначеного в документах і на попереджувальних наліпках на трюмах і лазах.

4.3.7.       У випадках, коли необхідно проведення аварійних робіт у герметичному трюмі з високою наявністю отрутохімікатів, вхід членів екіпажу допускається тільки в ізолюючих дихальних апаратах.

4.4.            Дегазація фумігованих вантажів у рейсі

4.4.1. Після закінчення встановленого часу експозиції (але не менш ніж за 48 годин перед приходом у порт розвантаження) необхідно відчинити вентиляційні голівки вітрозолей трюмів для здійснення дегазації на ходу судна. Дегазацію краще проводити при бортових напрямках вітру.

4.4.2.   Перед відкриттям на судні вентиляційних голівок, а при гарній

погоді - і кришок трюмів - необхідно задраїти ілюмінатори, вхідні двері помешкань надбудови, а з палуб видалити людей, що не виконують робіт із дегазації.

4.4.3.   Відкриття вітрозолей і кришок трюмів необхідно робити поступово,
починаючи з трюмів, що знаходяться з підвітреної сторони, і рухаючись проти вітру.

4.4.5. При дегазації роботи на вантажній палубі і на кришках трюмів повинні проводитися в газ-масках у положенні «Наготові» (газ-маска на шиї або лежача поруч), а при появі запаху фосфіну необхідно надягти засоби захисту і визначити його концентрацію.

"4.4 6. Забороняється спуск людей у вантажні трюми без попереднього їх вентилювання, визначення наявністі кисню і концентрацій фосфіну.

4.5. Заходи при вивантаженні фумігованого вантажу

4.5.1. З прибуттям у порт розвантаження команда судна відчиняє при включеної вентиляції кришки трюмів і люки лазів. При цьому ілюмінатори і вхідні двері помешкань судна повинні бути задраєні, а робота проводитися в протигазах.

4 5 2. Після закінчення 1 години дегазації вимикається вентиляційна система, виводяться фумізливи (у випадку їх застосування) і робиться вимір концентрацій фуміганта над поверхнею зерна. Ця робота виконується фахівцями фумігаційного загону Держінспекцй по карантину рослин в портах України на підставі аналізу документів, отриманих від капітана судна.

4.5.3.        У випадку, коли концентрація фосфіну в надзерновому просторі перевищує 0,1 мг/м\ природна вентиляція продовжується до безпечних концентрацій із перевіркою наявністі газу щогодини.

4.5.4.        При виявленні концентрацій фосфіну в надзерновому просторі в усіх трюмах нижче 0,1 мг/м' і припустимого рівня наявністі фуміганта в глибині вантажу фахівець фумзагону та представник портової СЕС дають телефонограму диспетчеру порта про дозвіл на огляд і вивантаження вантажу.

4.5.5. Огляд вантажу і добір проб здійснюється при цілком відкритих трюмах і лазових люках.

4.5.6.        У процесі вивантаження фахівець фумзагону періодично контролює концентрацію фосфіну в повітрі робочої зони, а у випадку, коли вона перевищує ГПК, вивантаження припиняється і проводиться додаткова дегазація.

4.5.7. Забороняється спускатися в трюми з частково вивантаженим вантажем без попередньої перевірки повітря в ньому на наявність кисню і фосфіну та без дозвілу Фахівців фумзагону і поогової СЕС. Пеоевіока здійснюється з вантажної

палуби судна через трубки-зонди, опущені в трюм до поверхні зерна.

..4.5.8. Робота людей у трюмі з частково розвантаженим фумігованим зерном припускається при концентрації фосфіну в надзерновому просторі не більш 0,1 мг/м , наявністі кисню не менш 18 % и наявністі газ-маски в положенні «Наготові».

4.5.9.  При виконанні робіт із зачищення трюмів після розвантаження
фумігованого зерна не переривається динамічний контроль на наявність фосфіну в
повітрі робочої зони в трюмах.

4.5.10.  Всі вказівки про допуск на проведення робіт, спуску в трюм,
зачищенню трюмів повинні бути записані в спеціальному журналі «Виміри і
виконання робіт фахівця фумігаційного загону». У цьому журналі вказується хто,
кому і коли дав розпорядження з указівкою часу початку і завершення робіт у
небезпечних зонах.

5.   ЗАХОДИ, ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖАРО- И ВИБУХО-БЕЗПЕКИ ФУМІГАЦІЙНИХ РОБІТ

5 1. Обробка зерна препаратами на основі фосфіну становлять небезпеку в пожежному відношенні, оскільки супроводжується виділенням вибухонебезпечного газу фосфіна. У зв'язку з цим необхідно стежити за безумовним виконанням прийнятих технологій уведення препаратів на основі фосфіну в зерно.

5.2.  При влученні краплинно-рідкої води безпосередньо на препарат процес
розкладання препаратів і виділення фосфіну значно підсилюється з виділенням
великої кількості тепла, що може викликати самозаймання фосфіну і створити
вибухонебезпечну ситуацію. Ці ж умови можуть сприяти утворенню дифосфіну -
пального газу, що може самозайматися на повітрі.

5.3.    При виконанні робіт із препаратами на основі фосфіну повинні
дотримуватися вимоги по забезпеченню пожаро-вибухобезпеки.    --->

5.3.1. Забороняється проводити обробку препаратами на основі фосфіну зерна, що має вологість нижче 15%. При вологості нижче 15% реакція розкладання фосфінів алюмінію і магнію відбувається уповільнено і тому в порти розвантаження можуть прибувати судна з препаратом, що не розклався.

5.3.2 Не допускати прямого контакту препаратів на основі фосфіну з водою або будь-якою іншою рідиною в перші дві доби після введення препаратів у зерно (у випадку контакту вжити заходів по дегазації).

5.3.3.     Забороняється    користуватися    в    період   виконання    робіт   із

прапаратами на основі фосфіну відкритими джерелами вогню (проводити газосварочні роботи, запалювати сірники, курити та інш.), а також проводити ремонтні роботи на відстані ближче 5 м від фумігусмих трюмів.

5.3.4.    Всі роботи з препаратами на основі фосфіну і з залишками їх
розкладання повинні проводитися на відкритому повітрі. У випадку
самозапалювання або загоряння залишків розкладання препаратів необхідно вжити
заходів до гасіння пожежі. Роботи з гасіння пожежі у вантажних і закритих
помешканнях проводити в ізолюючих дихальних апаратах стиснутого повітря
(котрих на борту судна разом з запасними балонами стиснутого повітря повинно
бути ні менш трьох штук), ліквідація пожежі на відкритих палубах - у панорамних
газ-масках із захисним елементом, що фільтрує, проти фосфіну і чадного газу.

5.3.5. Для гасіння препартов фосфіна використовуються вогнегасячі порошкові вогнегасники ОП-5 і інш., а також підручні засоби: пісок, сода, крейда, тальк, графіт.

5.3.6. Забороняється застосовувати для гасіння воду і пінні вогнегасники.

6.   ПОРЯДОК СУМІЩЕННЯ КОЛОРАЦІЙНИХ І ФУМІГАЦІЙНИХ РОБІТ ПРИ ФУМІГАЦІЇ ВАНТАЖІВ

6.1.       У випадку суміщення робіт із знезаражування і фарбування (колорації) фумігаційного зерна необхідно виконати ряд заходів, спрямованих на попередження впливу водяного розчину фарби на таблетки фосфіну, із метою дотримання «чистоти» технологічного процесу фумігації і попередження запалювання і вибуху фосфористого водню в трюмах судна в шляху проходження, а також випадків гострих і хронічних отруєнь фосфіном членів фумзагону, докерів порту і членів екіпажу судна.

6.2.       Фарбування (колорація) зерна повинна робитися харчовими фарбами, сертифікованими Мінздравом України, а технологія колорації повинна бути погоджена з органами Держсаннагляда на водному транспорті України.

 

6.3.          Колорацію зерна повинні проводити найбільш досвідчені фахівці фумігаційного загону, що мають досвід роботи з фумігації зерна і з приладами колорації зерна. .

6.4.          При проведенні колорації необхідно строго стежити за рівномірною витратою розчину фарби, не перевищувати встановлені норми витрати її, не створювати джерел підвищеної вологості.

7. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ПОДИХУ

ФОСФІН оказує токсичний вплив, попадаючи в організм через органи подиху. Взаємодія газоподібного фосфіну зі шкірним покривом небезпеки не надає.

Внаслідок цього для захисту від вражаючої дії фосфіну використовуються тільки
засоби  індивідуального  захисту  органів  подиху         (ЗІЗОП)  -     протигази,  що

фільтрують, і ізолюючі дихальні прилади.

7.1.  Фільтруючи протигази

7.1.1.   Застосування протигазів, що фільтрують, можливо тільки в атмосфері,
що містить не менше 18 об'ємних відсотків вільного кисню і не більш 0,5 об'ємних
відсотків шкідливих речовин.

7.1.2.          Забороняється застосування протигазів, що фільтрують, в умовах можливої нестачі в повітрі вільного кисню (нижче 18 % ), наприклад, в цистернах, колодцях, коффердамах и других ізольованих помешканнях такого типа

7.1.3.          До складу протигаза входять лицьова частина і фільтруюча коробка із гофрованою трубкою. У залежності від виконання - при невеликих габаритах і масі фільтруючої коробки - він закріплюється безпосередньо на лицьовій частині, у цьому випадку гофрована трубка відсутня

7.1.4.     У протигазах вітчизняного виробництва для захисту від фосфіну
використовуються фільтруючі коробки марки Е (коробки чорною кольору) і БКФ
(коробки захисного зеленого кольору). Коробки з білою вертикальною смугою
постачені азрозольньїм фільтром, що забезпечує захист від фуміганта в присутністі
пилюки, диму, тумана. Час захисної дії від фосфіну при концентрації фосфористого
водню 10 000 мг/м складає :

-для коробок марки Е - 360 хвилин (з азрозольньїм фільтром - 120 хвилин); - для коробок марки БКФ - 110 хвилин.

При більш низьких концентраціях тривалість захисної дії коробок збільшується.

7.1.5.     Якщо концентрація фосфористого водню не перевищує 50 ГПК'(5
мг/м ), то для захисту можна використовувати протигазні коробки М, призначені для
захисту від окису вуглецю в присутності шкідливих речовин, у тому числі
фосфористого водню.

7.1.6.  У практиці добре зарекомендували себе, наприклад, протигази фірми

"Дрегер" (Німеччина) марки Рапогата Иоуа КА (код К 27420), що мають панорамну

газ-маску, до котрої безпосередньо пригвинчується коробки марки Огацег Кезр.Ріїїег 620 81 А2В2-РЗ. Ці протигази без розміру, легкі і мають газ-маску з панорамним

склом для більшого огляду простору.

7.1.7.            Для зберігання захисних властивостей протигаза його коробку варто оберігати від ударів. Пом'яті та побиті коробки (при струшуванні яких пересипається вміст) необхідно заміняти. Кожна коробка повинна бути постачена паспортом, у якому записується тривалість її використання.

7.1.8.            У вітчизняних протигазах використовується шолом-маска відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.166-85 п'ятьох розмірів: від 0 до 4. Щоб протигаз добре захищав органи подиху, необхідно правильно підбирати розмір шолом-маски., Для визначення розміру знаходять дві мірки:

 

-  довжина окружності голови, що йде по підборіддю, щокам, через вищу точку маківки;

-  довжина полуокружності, що проходить від вуха до вуха по надбрівних дугах.

Отримані цифри складаються: при сумі до 93 см. лицева частина - 0 розміру,

від 93 до 95 см                     І розміру,

від 95 до 99 см                     2 розміру,

від 99 до 103 см                   3 розміру,

понад 103 см                     4 розміру.

7.1.9.              Серед протигазів закордонного виробництва найбільше поширення одержали газ-маски німецького виробництва типу «Ришга», «Рапогата ЬІоуа», «Рапогата ІЧоуа Зіапсіагі» і ін. Ці газ-маски випускаються безрозмірними і мають зручну систему індивідуальної підгонки за допомогою ременів.

7.1.10.         Для перевірки зібраного протигаза на герметичність треба надягти на особу газ-маску, закрити отвір у дні коробки долонею і спробувати зробити 3-4 глибоких вдиху. Якщо це неможливо, то протигаз зібраний вірно і герметично. Якщо повітря при вдиху проходить, користуватися протигазом не можна.

7.2. Ізолюючі дихальні прилади

7.2.1.   При нестачі вільного кисню в повітрі (ГПК кисню -18 об. %), а також

коли вміст токсичних речовин в атмосфері невідом або    концентрація отруйних

випарів и газів настільки висока (більше 0,5 %), що їх важко затримати шляхом

фільтрації,  застосовуються ізолюючі шлангові дихальні прилади типа «ПШ-2», які

забезпечують  надходження   в  органи  дихання     чистого  повітря,   вільного* від

шкідливих речовин.

7.2.2.    Крім  цього на судах є ізолюючі дихальні  прилади  - апарати

стиснутого повітря типу АСВ-2. На деяких балкерах є системи підзарядки балонів стиснутого повітря до дихальних апаратів АСВ-2.

7.2.3.       Як один із найбільш вдалих дихальних апаратів стиснутого повітря іноземної фірми варто рекомендувати апарати типу «РА-94» фірми «Дрегер» (код 3339959) із можливістю заміни балонів на запасні безпосередньо на місці аварії.

7.2.4.       Використання ізолюючих дихальних апаратів стиснутого повітря можливо для тих членів екіпажу, що пройшли спеціальне навчання відповідно до інструкцій з експлуатації цих апаратів.

8.     САІІІТАРНО-ПРОФЇЛАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ФУМІГАЦІЙНИХ РОБІТ

8.1. Порядок контролю безпеки при надходженні імпортних фумігованих вантажів на суднах морського і річкового флотів

8.1.1.             Інформація про очікуване прибуття судна з імпортним фумігованим вантажем повинна надходити одночасно для фумзагонів Держкарантина рослин і до санітарно-карантинних відділів (СКВ) портових СЕС не пізніше ніж за 3 доби і повторно за 1 добу до прибуття судна в порт розвантаження.

8.1.2.             Після прибуття судна з фумігованим вантажем працівники портової СЕС, працюючи в приймальній комісії, крім основних санітарно-карантинних питань також вирішують питання, зв'язані з забезпеченням безпеки членів комісії і зниженням ризику гострого отруєння фумігантами (фосфіном), при цьому вони разом з представником Держінспекції по карантину рослин повинні.

 

8.1.2.1.           Одержати інформацію у капітана судна про назву вантажу, виду і характеристиці фуміганта, часу фумігації і її тривалості, часу і тривалості дегазації по термінах (запропоновано Інструкцією і фактичний час).       '

8.1.2.2.  Відзначити дані про початок і вид дегазаційних^ робіт (природна дегазація за допомогою відкриття трюмів, примусова та ін), результатах і місцях контрольних вимірів у рейсі концентрацій фуміганта в повітрі по записах у судновому журналі, необхідно при цьому зазначити також вид газоаналізатора, застосованного екіпажем.

8.1.2.3.  Відзначити випадки скарг екіпажу на загальний стан у зв'язку з перевезенням фумігованих вантажів і дегазацією вантажу в рейсі, скарги на появу специфічного запаху (фосфіна) у житлових і службових приміщеннях судна під час перевезення фумігованих вантажів.

8.1.2.4.     Виявити звератємость за допомогою із симптомами отруєння
пестицидами в рейсі, наявність записів в амбулаторному журналі і визначити
звертаємость за медичною допомогою в іноземних портах.

8.1.2.5.   Перевірити забезпечення і наявність засобів індивідуального захисту
органів подиху і частоту їхнього застосування в рейсі під час перевезення
фумігованих вантажів.                                                                                               ,

8 1.2.6. Перевірити наявність Інструкції з забезпечення безпеки екіпажу під час перевезення фумігованого вантажу і Наказу капітана про перевезення небезпечного фумігованого вантажу.

8.1.3.         До початку роботи комісії лікар (пом. лікаря) СКВ за допомогою ручного або електронного газоаналізатора проводить контроль робочих місць комісії на вантажній палубі, у трюмах і надбудові на наявність фуміганта, приділяючи особливу увагу приміщенням бака, МКВ, житловим помешканням надбудови (ПІК р.з фосфіна на робочих місцях - 0,1 мг/ м' . ГПК фосфіна в повітрі житлових помешкань надбудови-0,01 мг/м )

8.1.4.         При відсутності пару і газів фуміганта або при виявленні фосфіну в припустимих гігієнічних межах лікар (пом. лікаря) СКВ дає дозвіл для роботи

комісії.

8.1.5.                 Лікар (фельдшер) СКВ вибірково контролює наявність фосфіну в повітрі на вантажній палубі, у трюмі і надзерновом просторі на висоті 0,5 - 1,0 м., тобто на робочих місцях фахівців фумзагонів Держхлібінспекції і Держкарантину, де буде проводитися отбір проб зерна на аналіз.

8.1.6.                 Фахівець фумзагону визначає ефективність дегазації фумігованого вантажу, заміряючи залишкові кількості газоподібного пестициду в надзерновому просторі, у товщі зерна, зернобобових або сільськогосподарських вантажів, знезаражених у рейсі. У випадку виявлення наявністі фосфіну в контрольних точках у кількостях, що перевищують припустимі норми, працівник фумзагона разом із лікарем..( пом.лікаря) СКВ портової СЕС приймають рішення про'заборону робіт із фумігованим вантажем, а капітану судна і диспетчеру порту дають письмове розпорядження про проведення додаткової дегазації вантажу і вантажних приміщень, про що повідомляють своєму керівництву й у відділ токсикології небезпечних вантажів портової СЕС.                                       '

8.1.7. При позитивних результатах у відношенні ефективності дегазаційних заходів фахівець фумзагона разом із лікарем (пом.лікаря) СКВ дають дозвіл для подальшої  роботи  з  фумігованими  вантажами.   Про  це  працівник СКВ також повідомляє у відділ (лабораторію) токсикології небезпечних вантажів своєї СЕС

для подальшого санітарного контролю розвантаження фумігованого вантажу в порту

у причала, на внутрішньому або зовнішньому рейді.

8.1.8.         Лікар (фельдшер) СКВ під час інспекції після завершення призначеної
фумзагоном повторної дегазації не може дати дозвіл на проведення розвантажувальних робіт без висновку фахівця фумігаційній служби про закінчення

дегазації вантажу і відсутності фуміганта в надзерновому просторі.

8.1.9.      При постановці судна до причалу або на якір для подальшого
розвантаження представник фірми в заявці замовляє фахівця портової СЕС для
проведення санітарно-гігіенічного контролю по забезпеченню безпеки людей, що
беруть участь у вивантаженні цього небезпечного вантажу.

8.2. Порядок проведення санітарного контролю при фумігації експортного зерна на суднах і баржах

8.2.1.        Перед завершенням навантаження зерна, зернопродуктів або
сільськогосподарських вантажів представник фірми робить заявку у фумігаційний
загін порту та у портову СЕС для проведення фумігації вантажу і санітарного
забезпечення безпеки фумігаційних судових робіт. При цьому фахівці фумігаційної
служби незалежно від заявки представника фірми повинні одержати в портової СЕС
згоду на проведення фумігаційних робіт із застосуванням фосфіну. Без узгодження з
органами Держсаннагляда проведення фумігаціонньїх робіт забороняється.

8.2.2.            Перед фумігацією лікар СЕС перевіряє готовність фахівців фумзагона до проведення робіт із знезаражування зерна або сільськогосподарських вантажів у межах своєї компетенції

8.2.3.            Лікар СЕС разом з представником фумзагону перевіряє забезпечення екіпажів вітчизняних суднен на період перевезення фумігованого вантажу необхідними документами, актами й інструкціями, а також видачу засобів газоаналіза і газозахисту, призначених для забезпечення безпеки членів екіпажу, зберігання їхнього життя і здоров'я в звичайних умовах і аварійній ситуації (нетехнологічна втеча, викид хмари фумігаційного газу та інш.).

8.2.4.         Проводить вибіркові контрольні виміри ступеня загазованості
фосфіном повітря робочих місць фумзагона в трюмах і на вантажній палубі, а також,
у випадку проведення полного циклу знезаражування вантажів у портах України.

8.2.5.     Одночасно перевіряє медико-санітарну готовність українських суден
та їх екіпажів до перевезення фумігованого вантажу і складає Акт відповідної
форми (Додаток 11).

9.   МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ФОСФІНУ У ПОВІТРІ

9.1. Для визначення концентрації фосфіну в повітрі використовуються вітчизняні або закордонні засоби газоаналізу, що мають сертифікацію Держстандарту України як приладів вимірювальної техніки:

а) ручні аспіратори типу «АМ-5» (Україна) - ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.014-84;

б)    ручні детектори           мультигаздетектор «Дрегер» (Німеччина) -
ДЕРЖСТАНДАРТ України ІМ- М 1/1- 101-97;

в)  індикаторні трубки для визначення фосфіну «Дрегер» (Німеччина) -
ДЕРЖСТАНДАРТ України ІІА М 1/1-100-97;

г) електронні газоаналізатори фосфіну РАС III- РНЗ «Дрегер» (Німеччина) -
ДЕРЖСТАНДАРТ України       ІМ -М 1/1 - 93-97;

Зазначені индикаторні трубки забезпечують показання концентрації фосфіну в об'ємних одиницях - частинах на мільйон (ррт, мл/мЗ), газоаналізатор РАС Ш -РНЗ - як у ррт, так і в мг/мЗ.

Для перекладу отриманих значень з об'ємних у вагові одиниці (мг/мЗ), їх необхідно помножити на коефіцієнт, для фосфіна рівний 1,4 і враховуючу щільність фосфіна при нормальних умовах:

1 мл/мЗ = 1 ррт = 1.4 мг/мЗ.

Прийнятої в нашій країні ГПК фосфіна в повітрі робочої зони - 0.1 мг/мЗ -відповідає об'ємна концентрація 0.07 мл/мЗ (ррт). ГПК для атмосферного повітря і житлових приміщень судна - 0,01 мг/мЗ.

9.1. Визначення концентрації фосфіну в повітрі за допомогою індикаторних трубок «Дрегер»

Метод одержав найбільше застосування в суднових умовах завдяки зручності застосування, високій достовірності, малій залежності показань від зміни зовнішніх умов (температури, вологості, наявності в повітрі сторонніх домішок).

9.1.1. Індикаторні трубки являють собою герметично запаяні скляні трубки довжиною біля 120 мм, діаметром 8 мм, заповнені індикаторним реактивом (мал. І):

Нульовий розподіл (початок відліку)

-    0,1             Шкала виміру концентрації
і               Стрілка напрямку руху

-             2
.

Формула обумовленого газу (РНЗ-фосфін) РНЗ

Одиниця виміру концентрації

РР"1

п=             Число ходів (стисків) аспіратора, що відповідає зазначеної на шкалі

 

межі вимірів концентрації

 

Мал. 2. Вигляд індикаторної трубки фірми «Дрегер» для визначення фосфіну

При взаємодії з фосфіном, що міститься в пробі повітря, індикаторний шар офарблюється в темний колір. При цьому довжина потемнілого шару відповідає кількості фосфіну, що прошла через трубку. Отже, при строго визначеному об'ємі проби повітря довжина пофарбованого шару однозначно визначається концентрацією фосфіну в досліджуваній пробі.

9.1.2.   У зв'язку з тим, що концентрація фосфіну являє собою відношення його кількості в даному, об'ємі повітря до розміру цього об'єму, для правильного виконання виміру необхідно строго стежити за розміром проби, що прокачувається. Для цього необхідно застосовувати тільки ті ручні мультигаздетектори, котрі мають Сертифікацію в Україні (наприклад, завод «Респіратор», фірма «Дрегер»» із специфиїсаційним робочим об'ємом 100 смЗ), а також строго дотримувати числа прокачувань, що відповідають даній межі виміру.

9.1.3.   При постійній концентрації фосфіну в контрольованій пробі повітря величина    зчитуємого    показання    (довжина    пофарбованого    шару    реактиву) збільшується    пропорційно    числу    прокачувань.    Тому   індикаторні    трубки

дозволяють  робити  виміри  в декількох  крім  основного діапазонах.   Основний

діапазон нанесений на корпус трубки (одна або дві шкали в залежності від марки

трубки), додаткові діапазони кратні основним.

Значення     основних  і  додаткових діапазонів різних трубок зазначені  в

таблиці 2:

Таблиця 2

Фірма-

виготовл

ювач

Тип трубки

Позна­чення на

шкалі

Межа вимірів і відповідне їм число прокачувань

Основний діапазон

Додатковий діапазон

Число про­качувань

Межа Виміру

Число про­качувань

Межа Вимірів

Дрегер

0,1/ а

п=10

10

0. 1-4.0 ррт

 

"'

Дрегер

0,01/а

п=10

3

0. 1-1.0 ррт

10

0.01-0.3 ррт

Досліджувана проба повітря прокачується через індикаторну трубку за допомогою мультигаздетектора фірми «Дрегер» із гумовим сифоном, робочий об'єм якого - 100 смЗ. Якщо досліджуване повітря протягають через шланги, то аспиратором попередньо всмоктують 2-3 кратний об'єм повітря, що міститься в цих трубках, а потім роблять вимір за допомогою індикаторної трубки.

9.2. Порядок проведення виміру

9.2 1. Провести оперативну перевірку ступеня герметичності аспіратора шляхом короткочасної витримки стиснутого до упора аспіратора з вставленою в гніздо невідчіненою (із запаяними кінцями) індикаторною трубкою. Аспіратор вважається герметичним, якщо протягом 5 хвилин ступінь стиску сифона (гумової груші) візуально не змінилася.

9.2.2.     Відламувати обидва кінці індикаторної трубки за допомогою
відкривача трубок, застосування якого виключає порушення положення фільтр-
прокладки приладу й індикаторного реактиву, що знаходиться в трубці.

9.2.3.   Обережно, але щільно вставити в гумовий отвір мультигаздетектора
індикаторну трубку по стрілці, зазначеної на трубці, униз до приладу .

9.2.4.          Стиснути сифон мультигаздєтектора до упора.

9.2.5.          Відпустити мультигаздетектор до повного його розширення, що у залежності від особливості трубки займає 25-30 секунд. Повне розширення визначається по натягу ланцюжка.

9.2.6.  Загальне число ходів (стисків) повинно відповідати необхідній межі вимірів, що можна визначити після перших ходів.

9.2.6. Оцінити отриманий результат. Для будь-якого діапазону вимірів

результат у ррт (мл/мЗ ) можна визначити по формулі:                                        ,

              П
К = С--------      ,

              Н

де         Д -   концентрація фосфіну, ррт ( мл/мЗ);

С - зчитуєме значення утримання фосфіну в повітрі;

П - необхідна кількість ходів (стисків), зазначеная на індикаторній трубці (на шкалі, по якій робився вимір);

Н - кількість проведених ходів (стисків). Зробити перерахунок отриманих значень у мг/мЗ шляхом множення на коефіцієнт, рівний 1,4.

9.3. Приклади розрахунку

9.3.1.  Па шкалі індикаторної трубки «Дрегер» 0. І/а зі шкалою 0,1 - 4,0 ррт
при 10-кратному стиску аспиратора індикаторний шар офарбився до оцінки 0.8 (між
розподілами 0.5 і 1.0). Тому що число зроблених ходів відповідає зазначеному на
шкалі (п=ч0), то дійсна концентрація фосфіна дорівнює 0,8 ррт (1,1мг/м3).

9.3.2. На шкалі індикаторної трубки «Дрегер» 0. І/а при 30-кратному стиску

аспиратора  індикаторний  шар офарбився  до оцінки   1.5.  Дійсну  концентрацію

фосфіна в цьому випадку визначаємо по формулі:

                       10
К  =    1.5    --------    =   0.5 ррт (0.7 мг/мЗ).

                       зо

9.3.3.     Індикаторні трубки містять токсичні речовини, тому не варто
допускати влучення індикаторного реактиву на шкірний покрив Індикаторні трубки,
що були у вжитку, не повинні потрапляти в руки сторонніх осіб і дітей.

9.3.4.   Індикаторні трубки необхідно берегти в темному місці при температурі
до 25 град. С.

9.4. Визначення концентрації фосфіну в повітрі газоаналізатором «РАС ІІІ-PH3»

 

9.4.1. Газоаналізатор «РАС ІІІ-PH3» являє собою сучасний електронний газовимірювальний прилад
(мал. 3) для визначення фосфіну в повітрі, із цифровою індикацією на жидкокристалічному дисплеї
має два встановлених пороги тривог наростання рівня небезпечних концентрацій фосфіну, як
попередження про небезпеку. Прилад оснащений пам'яттю на 800 записів концентрацій газу з
наступним скиданням даних на комп'ютер.

9.4.2. Управляється прилад з за допомогою найпростішої системи з трьох кнопок. Вмикання -
натискання кнопки 1, з'являються великі цифри концентрації фосфіну й одиниця виміру під цими
цифрами. У темний час доби або в неосевітлених приміщеннях є підсвітка дисплея.

9.4.3. Після проведення вимірів прилад може бути підключений до переносного або стаціонарного
комп'ютера для скидання даних і наступної роздруківки результатів вимірів.

9.4.4. Вимикання приладу робиться одночасним натисканням на кнопки 2 і 3.

«PAC ІІІ-PH3»

 

10. МІРИ ОСОБИСТОЇ І СУСПІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

10.1.       Згідно із Законом України "Про пестициди і агрохімікати"
транспортування, зберігання та застосування пестицидів повинно проводитись згідно
з Державними санітарними правилами "Транспортування, зберігання та застосування
пестицидів у народному господарстві" (К.: МОЗ України 1998), "Інструкцією з
техніки безпеки при зберіганні, транспортуванні та застосовуванні пестицидів в
сільському господарстві" (М.: Агропроміздат - 1985). Відповідальність за дотримання
цих правил несуть особи, які застосовують пестициди та агрохімікати.

10.2.         До проведення робіт із знезаражування вантажів на морських і річкових
суднах допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд і одержали позитивний лікарський висновок, спеціально навчені роботі з
отрутохімікатами, що добре знають їхні властивості, вміють користуватися
захисними засобами, а також робити першу допомогу при отруєнні фумігантами.

10.3.  Забороняється допуск до робіт із фумігантами осіб, що мають протипоказання до виконання робіт із знезаражування вантажів на суднах, а також не здатних тривалий час працювати в протигазі по висновку лікаря.

10.4.  Кожний працівник, що допускається до самостійного проведення фумігаційних робіт, повинний мати на руках посвідчення на право проведення цих робіт, видане Головною державною інспекцією по карантину рослин України.

10.5.  При роботі на вантажній палубі й у трюмах на час закладання фуміганта (із моменту відходу докерів із судна) один представник із фахівців фумігаційного загону періодично контролює, щоб у зону проведення фумігації не потрапляли не задіяні у фумігації особи.

10.6.     Керівник робіт із знезаражування вантажу за допомогою
газоаналізатора й індикаторних трубок (або приладу електронною газоаналіза)
проводить систематичний контроль за відсутністю фосфіну (або наявністю його в
припустимих межах) у повітрі робочої зони й у випадку виявлення концентрації
отрутохімікате більш 0,1 мг/мЗ негайно вживає заходів по забезпеченню безпеки
людей.

10.7.  Контроль за виконанням мір особистої і суспільної безпеки і надання в
разі потреби першої медичної допомоги особам, що знаходяться на борту,
покладається на лікаря відповідними санітарно-епідеміологічними і лікувальними
установами порту.

10.8.  На час проведення фумігаційних робіт керівник по знезаражуванню встановлює зв'язок із санепідстанцією і здравпунктом порту.

10.9.  Керівник робіт із фумігації вантажу на судні інструктує про правила
техніки безпеки, мірам першої допомоги, перевіряє наявність 313 і ЗІЗОП у кожного
працівника загону.

10.10. Працівники, що мають скарги на стан здоров'я або не минулі інструктаж по техниці безпеки, до роботі з фумігації не допускаються .

10.11. По закінченні роботи з препаратами фосфіну слід прийняти душ, перемінити білизну й одяг. З спецодягу видаляється пилюка, після чого її ретельно провітрюють на повітрі.

10.12. Прийом їжі і паління дозволяється у відведених на судні місцях і тільки після миття рук.

10.13. Роботи з фумігації (уведення препаратів фосфіну) можна проводити цілодобово при забезпеченні портом достатнього освітлення трюмів судна і причалу (не менше 50 лк).

10.14. Загальна тривалість робочого дня на роботах, зв'язаних із фосфіном, не повинна перевищувати 4 годин. У дні роботи з фосфідними фумігантами співробітники загону одержують безкоштовне спецхарчування по встановленим нормах.

10.15. У деяких випадках фумігаційний загін, санепідстанція і відповідні служби порту зобов'язані приймати додаткові заходи по техніці безпеки, виходячи з конкретних умов знезаражування судна, особливо при аварійних ситуаціях.

 

11. НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ І ЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

Ознаки прояву токсичного впливу газоподібного фосфіну або препаратів на його основі характеризується кількістю надходження його в організм і часом впливу при інгаляційному (вдихання), пероральному (проковтання) і нашкірному шляху надходження. Основними симптомами гострого отруєння є: головна біль, запаморочення, шум у вухах, кашель, нудота, ядуха, блювота, млявість, загальмованість.

11.1. Отруєння фосфіном при вдиханні

Ознаки     отруєння  з'являються  в  перші  2-4  години  і  характеризуються важкою поразкою легенів - сильний кашель, головна біль, запаморочення, млявість, сонливість, почуття тиску в грудях, ступор.

Перша медична допомога - вивести постраждалого з небезпечної зони, зняти спеноляг, помістити в тепле, то добре вентилюється приміщення. Давати дихати 100% зволожений кисень, напувати міцним чаєм або чорною кавою. Ноги обкласти грілками. Викликати лікаря.

Якщо не зробити першу медичну допомогу, то при важкій поразці легенів може розвитися бронхіт, пневмонія або набряк легенів.

Лікарська     допомога                 призначити     легеневі           (антибіотики,

сульфаниламидні препарати) і диуретичні засоби (1,0 мл/ пк 20% р-ра кофеїну, 2,0 мл 20 % камфорного олії, 2,0 кордіаміна п/до, у/у 20,0 мл глюкози з 300 мг аскорбінової кислоти). Стежити за серцевою, нирковою і печінковою діяльністю.

При набряку легенів - увести діазепам одномоментно 5-10 мг, потім таку ж дозу кожні 15 хвилин, але не більш 30 мг препарату Забезпечити гарне симптоматичне підтримуюче лікування

Необхідно забезпечити ретельне лікарське спостереження за хворим протягом перших 72 годин лікування.

11.2.   Отруєння фосфіном при влученні в шлунок

При надходженні фосфіну в шлунок відзначаються ознаки поразки серцево-судинної системи і шлунково-ниркового факту, які важко відрізнити по клінічній картині від харчової токсикоінфекції (отруєння їжею).

Через 5-Ю хвилин після проковтання препарату відзначається сильний біль у іпігастральній області шлунка, блювота, сухість у роті, оніміння конечностей, поява ядухи, млявість.

Перша медична допомога - викликати блювоту. Давати усередину 1 % р-р

мідного купоросу (1 р на 100 р води) кожні 5 хвилин по чайній ложці або 0,1 %

розчин марганцевокислого калію (1  р на літр) по 1 ст. ложці кожні  15 хвилин.

—і Забороняється давати хворому молоко, яйця, рослинні олії і жири, тваринні жири.

Викликати лікаря.

Якщо не зробити першу медичну допомогу, то при важкій поразці наступає серцево-судинна недостатність, психогенні порушення, сонливість, загальмованість, марення. Можливий розвиток набряку легенів.

Лікарська допомога - промити шлунок 0.1 % розчином мідного купоросу або 0,04 % розчином марганцевокислого калію. Найбільше ефективним є введення дибутаміна в дозі 6 мг на 1 кг ваги в перші хвилини (під контролем тиску крові!!!).

Дати сольове проносне (1  ст. ложку сірчанокислої магнезії в склянці води),

призначити слизуваті відвари.

Надалі - лікування серцево-судинної і легеневої недостатності психогенних порушень. Необхідно ретельне лікарське спостереження в перші 1е. годин після госпіталізації.

11.3. Поразка фосфіном при влученні на шкіру

При влученні препарату фосфіна на шкіру необхідно щедро промити цк ділянку теплою водою з милом або слабким розчином питної соди.

У випадку відсутності лікувальних препаратів і медикаментів потерпілин рекомендується уведення внутришлунково 100-150 г активованого вугілля 2-3 разу і

день.

Специфічних антидотів для лікування отруєнь немає. Фосфін не має властивість накоплюватися